¬ермикультивуванн¤ на присадибних ≥ дачних д≥л¤нках та в домашн≥х умовах.
≈фективн≥сть господарюванн¤ на садово-городн≥х д≥л¤нках м≥щан, у сел¤нських ≥ фермерських господарствах - справа надзвичайно важлива в загальнонац≥ональному план≥. ќднак землекористувач≥, особливо др≥бн≥, нин≥ зустр≥лис¤ з ц≥лим р¤дом труднощ≥в. Ќайперш≥ й найб≥льш≥ пов'¤зан≥ з високими ц≥нами на пальне, м≥неральн≥ добрива, засоби захисту рослин. ÷е наш≥ загальноукрањнськ≥ проблеми - обов'¤зков≥ супутники економ≥чноњ кризи. јле е ще ≥ ≥нш≥ - глобального характеру. „ерез власне швидке к≥льк≥сне зб≥льшенн¤, а також в≥чне бажанн¤ до пол≥пшенн¤ добробуту, людство вишукувало нов≥ й нов≥ способи п≥двищенн¤ ефективност≥ землеробства. ќднак за одержану в≥д широкого застосуванн¤ х≥м≥чних речовин прибавку продукц≥њ хл≥бороб, ¤к ≥ споживач його прац≥, заплатив аж надто високу ц≥ну. ∆ивий орган≥зм земл≥ дуже бол¤че зреагував на х≥м≥чн≥ удобренн¤ та пестициди. •рунт почав виснажуватис¤. ѕестициди негативно вплинули не т≥льки на шк≥дник≥в та бур'¤ни, а пригн≥тили чи винищили значну к≥льк≥сть корисних представник≥в флори ≥ фауни, потрапл¤ючи разом з урожаЇм в орган≥зм людей ≥ тварин, почали спричинювати захворюванн¤ њх, у тому числ≥ - й т¤жк≥. ≤ знову люди почали шукати, ¤к забезпечити п≥двищенн¤ урожаю на змертв≥л≥й, заражен≥й, засм≥чен≥й земл≥ - уже ≥ншими способами, такими, ¤к≥ давали б високий ефект господарськоњ д≥¤льност≥, не знижуючи, а навпаки п≥двищуючи родючу силу земл≥, ≥ знайшли, повернувшись до природи, до њњ мудрост≥. ѕочалас¤ нова ера с≥льськогосподарського виробництва - ≥нтенсиф≥кац≥¤ його б≥олог≥чними способами, чи - одним словом -б≥олог≥зац≥¤. Ќайефективн≥шим б≥олог≥чним засобом п≥двищенн¤ ефективност≥ с≥льського господарства ви¤вилос¤ використанн¤ дощових черв'¤к≥в.
Ќа дощового черв'¤ка - цього великого труд≥вника, свого часу названого першим плугом на земл≥, звернули увагу ще древн≥ досл≥дники. ” стародавньому ™гипт≥ охорона дощових черв'¤к≥в була поставлена на такий р≥вень, що винним у њх, знищенн≥ загрожувала смертна кара.
” давн≥ часи при допомоз≥ дощових черв'¤к≥в сел¤ни визначали родюч≥сть ірунту.  арл Ўтел¤вач, практичний сел¤нин ≥ с≥льськогосподарський спец≥ал≥ст ≥з Ѕетмену пов≥домл¤Ї у своњй книз≥: "я часто родюч≥сть ірунту визначав по купках викид≥в дощових черв'¤к≥в. якщо в земл≥ багато отвор≥в в≥д. дощових черв'¤к≥в ≥ ¤кщо земл¤ покрита викидами цих майстр≥в в≥д нечистот, тод≥ росте усе !Ф . якщо ¤ виходив орати ≥ прац≥вники хот≥ли доставити мен≥ задоволенн¤, то кричав один або другий: "Ўеф, див≥тьс¤ сюди ", клав св≥й кашкет на землю, робив дес¤ть крок≥в ≥ ми рахували дощових черв'¤к≥в, ¤кщо њх було 80, то на цьому грунт≥ росло все: ≥ овоч≥, ≥ зернов≥. ÷е були справжн≥ анал≥зи ірунту. У
ƒан≥ сучасноњ науки св≥дчать про те, що д≥¤льн≥сть дощових черв'¤к≥в - ≥стотний фактор родючост≥ ірунту.
–обота, ¤ка виконуЇтьс¤ м≥ль¤рдами дощових черв'¤к≥в у ірунт≥, величезна. якщо врахувати лише м'¤зову роботу, ¤ку виконують черв'¤ки, риючи нори ≥ викидаючи землю на поверхню, то т≥льки це становитиме чималий енергетичний фонд, використанн¤ ¤кого дл¤ потреб землеробства з необх≥дною ≥нтенсивн≥стю, в необх≥дний час ≥ в необх≥дних м≥сц¤х дл¤ оброб≥тку земл≥ - завданн¤, ¤ке принципово можна вир≥шити ≥ ¤ке об≥ц¤Ї значн≥ вигоди дл¤ ус≥х вид≥в рослинництва. јле д≥¤льн≥сть дощових черв'¤к≥в не обмежуЇтьс¤ м'¤зовою д≥¤льн≥стю - прокопуванн¤м земл≥ ≥ перенесенн¤м њњ у кишечнику з

Используются технологии uCoz